查看文章

За останнє десятиліття досягнуто значного прогресу в розумінні філогенетичних відносин різних груп квіткових або покритонасінних рослин. Насамперед це пов’язано із значними успіхами та масштабним розширенням молекулярно-філогенетичних досліджень, які охопили практично всі варті уваги групи покритонасінних, принаймні до рівня родин, а в багатьох групах—і до рівня родів й окремих видів та видових груп. Істотно розширено також спектр застосовуваних генів та інших нуклеотидних послідовностей усіх трьох геномів рослин (ядерного, хлоропластного та мітохондріального), які використовуються для філогенетичних реконструкцій. Не завжди філогенетичні реконструкції за окремими послідовностями збігаються, але такі розбіжності (особливо за послідовностями різних геномів рослинної клітини) не лише є джерелом проблем, а й часто—джерелом додаткової інформації. Ком плексні дослідження різних послідовностей та зас тосування методів філогеноміки (зокрема, порівняльний аналіз уже повністю секвенованих хлоропластних геномів багатьох видів із різних родин) дають змогу в багатьох випадках надійніше реконструювати закономірності еволюції квіткових рослин. Тому можна стверджувати, що молекулярна філогенетика покритонасінних значною мірою перейшла від вивчення можливої еволюції окремих генів до еволюції організмів. Цей перехід має якісний характер, оскільки можна вважати доведеним, що «дерево гена»(gene tree) зовсім не завжди відповідає реальному «дереву організмів»(organism tree). Однак на тлі безперечних …