Для досягнення основних цілей сучасної політики національної безпеки України–забезпечення безпеки особи, суспільства і держави, збереження її незалежності, територіальної цілісності, суверенітету й подальшого поступального розвитку–особливо важливе значення мають політична консолідація громадян довкола спільних цінностей та інтересів, збереження громадянського миру, подолання існуючих політичних суперечностей і досягнення соціально прийнятного рівня життя. Це можливо за умов підтримання балансу інтересів усіх об’єктів захисту національної безпеки. Водночас у контексті сучасного розуміння національної безпеки не можна ототожнювати національні інтереси з інтересами держави, національну безпеку–з безпекою держави. Наприклад, недотримання принципу балансу інтересів стало одним з основних чинників розпаду СРСР. Тому з погляду національної безпеки основний висновок, який необхідно зробити після розпаду СРСР, такий: для безпечного існування держави мало мати потужну армію та розвинений високотехнологічний воєнно-промисловий комплекс–реальними загрозами можуть бути велика диспропорція між економічними можливостями держави та витратами на її оборону, дисбаланс інтересів особи, суспільства і держави, невирішеність політичних і соціальних суперечностей, що загострилися. Очевидно, що для держави, усіх соціальних систем забезпечення безпеки є складним компромісом при вирішенні низки проблем, зокрема політичних, економічних, соціальних, воєнних, екологічних тощо. Їх вирішення потребує не тільки відповідних ресурсів і кількісних характеристик імовір-