Аналіз резистентності уропатогенних штамів Еscherichia Coli до деяких антибіотиків Мета – оцінити рівень резистентності уропатогенних штамів E. coli до фторхінолонових і цефалоспоринових антибіотиків. Матеріали та методи. Проаналізовано результати бактеріологічного дослідження 132 зразків сечі дорослих пацієнтів, які лікувалися з приводу неускладненої позагоспітальної інфекції сечових шляхів протягом 2011–2014 рр. Для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків використано диск-дифузійний метод. Результати. На фоні поступового зниження резистентності та зростання чутливості уропатогенних штамів E. coli до фторхінолонів чутливість до цефалоспоринів залишалася майже незмінною. Основною причиною цього було зростання частоти штамів E. coli, помірно резистентних до цефалоспоринів. Висновки. Фторхінолонові антибіотики на сьогодні можна призначати в якості емпіричної терапії неускладненої позагоспітальної інфекції сечових шляхів, викликаної E. сoli, оскільки рівень резистентності до них становить <10%. Резистентність E. сoli до досліджених цефалоспоринових антибіотиків також дорівнює <10%, однак їх слід приймати з обережністю у зв’язку з високим рівнем помірної резистентності, що потребує застосування максимальних терапевтичних доз. Ключові слова: Еscherichia coli, інфекція сечовивідних шляхів, цефалоспорини, фторхінолони.