Розвиток засобів комп’ютерної графіки передбачає підвищення реалістичності формування графічних сцен. При побудові високореалістичних зображень використовують текстури [1, 2, 3], які накладають на графічні об’єкти. Текстурування дозволяє успішно вирішувати задачі, які трудомістко розв’язати прямими методами [1 та суттєво зменшити обчислювальні витрати. На даному етапі при текстуруванні широко використовується анізотропна фільтрація, яка дозволяє більш точно визначати кольори пікселів, які відповідають елементам текстури, що розташовані не паралельно екрану. Це найбільш якісний і поширений метод текстурування. На відміну від ізотропних видів фільтрації (білінійна та трилінійна) використовується проекція пікселя на текстурну поверхню [1, 3]. Для визначення кольору екранного пікселя використовують усереднення кольору всіх текселів, проекція яких відповідає даному пікселю.