Останнє десятиріччя проходить під егідою глобалізації та впливу інтеграційних процесів на більшість економік світу. Україна також не стоїть осторонь. Процес глобалізації зачепив як економічну, політичну, так і культурну сторони життя нашої держави. Особливо це відчутно у туристичнорекреаційній галузі. Розвиток світового туризму перетворився на глобальну детермінанту формування нової ери розвитку цивілізації. Оскільки, саме туризм як масштабне явище сьогодення надає великі можливості людині пізнавати та зазирнути у досі нове, небачене життя інших націй. Це у переважній більшості випадків стимулює людину змінювати свої уподобання, а інколи і стиль життя. Туризм став одним з основних інструментів розвитку держави та істотним джерелом отримання доходів. Цікавим феноменом у туризмі є те, що при великих доходах від туристичної діяльності території держави розвиваються у екологічному напрямі на відміну від масового розвитку промисловості та інших неекологічних галузей на цих же територіях. Щоправда, це не свідчить про повну відмову від розвитку даних галузей в Україні, а про проведення повномасштабного аналізу, включаючи SWOT-аналіз, наявних ресурсів у всіх регіонах України і визначення специфіки та напряму розвитку кожного з них зокрема. Тільки такий індивідуальний підхід буде сприяти належному використанню природних, людських, фінансових ресурсів та підгрунтям для формування реально-динамічної стратегії розвитку регіонів України в цілому.

Безумовно, що вплив туризму як господарської діяльності на життєдіяльність територій носить міжнародний характер та своїми функціями: культурно-пізнавальною, комунікативною і т. д. істотно впливає на розвиток суспільства і формує цілісну систему, яка носить економічну, соціальну, інтегративну спрямованість. Зрештою, є безліч досліджень та публікацій, де описується вплив глобалізаційних процесів на розвиток туризму. У переважній більшості даних публікацій категорії туризм та рекреацію часто ототожнюють між собою, хоча, на думку автора, рекреація є більш ширшим визначенням та включає в себе туристичну діяльність, яка є невід’ємною, складовою рекреації. Автор поділяє погляди Масляка ПО, який вважає, що туризм є одним з видів рекреації [1]. Отож, з’ясуємо термінологічні поняття обох категорій. У Законі України «Про туризм», дано наступне визначення. Туризм–це тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійноділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від’їжджає [2]. Натомість рекреація автором розглядається як нетривалий похід або виїзд особи з місця постійного проживання у пізнавальних, оздоровчих, лікувально-курортних, спортивних чи інших цілях у вільний час, зокрема, у вікенди, для відновлення фізичних та психо-емоційних сил, використовуючи власні заощадження. Як у рекреації, так і у туризмі є подібний шлях реалізації, відмінності між даними категоріями полягають в наступному: мета: рекреації–відпочинок, відновлення сил [3]; туризму–подорож для задоволення або бізнес цілями [4]; локалізація: рекреації–нетривалий похід або виїзд особи; туризму–тимчасовий виїзд. В обох випадках з місця постійного проживання, де під місцем проживання розуміється–житло, робота, місця життєдіяльності; тривалість: рекреація–більше години; туризм–більше одного дня.