Постановка проблеми. Термін “економічна безпека” вперше з’явився в середині минулого століття та досить швидко отримав розповсюдження в розвинених капіталістичних країнах. Саме тоді, відстоюючи реалістичну оцінку міжнародної ситуації, яка склалася на той час, представники передусім країн Західної Європи виступили за використання економічних методів забезпечення національної безпеки. Одним із найголовніших завдань економічної безпеки є збереження та посилення позицій держави у світовій економічній системі. В сучасних умовах економічна безпека є загальнонаціональним комплексом заходів, спрямованих на постійний стабільний розвиток та удосконалення економіки країни, що обов’язково передбачає соціальнополітичну стабільність та самостійність держави, а також механізм протидії зовнішнім та внутрішнім загрозам.

Економічна безпека суб’єкта господарювання є комплексним поняттям та пов’язана не лише з його внутрішнім станом, але й із взаємодією суб’єктів зовнішнього середовища, з якими господарюючий суб’єкт вступає у взаємовідносини. Також економічну безпеку суб’єкта господарювання можна розглядати як міру гармонізації в часі та просторі економічних інтересів цього суб’єкта з інтересами пов’язаних з ним суб’єктів зовнішнього середовища, що діють поза його межами. У процесі діяльності на суб’єкт господарювання впливають різні чинники, що можуть спричинити різного роду небезпеку та загрози його діяльності.