Постановка проблеми і аналіз останніх досліджень та публікацій. З року в рік статистика свідчить про високий рівень догоспітальної летальності потерпілих, яким проводили реанімаційні заходи. Встановлено, що із десяти таких постраждалих виживають заледве двоє. Водночас, на кінцевий результат серцево-легеневої та мозкової реанімації (СЛМР) впливає ціла низка визначальних факторів: часові межі діяльності бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (Е (Ш) МД), характер і тяжкість захворювання (травми), час настання клінічної смерті, наявність (відсутність) домедичної допомоги, професійна підготовка медиків та їх оснащення тощо. Варто також вказати на ряд окремих етично-юридичних моментів з даної проблематики. Рішення про початок проведення реанімаційних заходів є досить складною темою як для лікаря, так і для пацієнтів та їх рідних. Серед чинників, які впливають на прийняття таких дій, є особисті фактори, національні та локальні традиції, юридичні, етичні, релігійні, суспільні та економічні аспекти. Саме тому настільки важливим є вміння працівниками служби Е (Ш) МД при наданні медичних послуг даній категорії хворих дотримуватися основних принципів у прийнятті рішення щодо показань, протипоказань, тривалості та якості серцево-легеневої та мозкової реанімації (СЛМР) на основі сучасних алгоритмів [1, 4].