У статті представлено характер і спрямування друкованих видань протестантської конфесії у справі додаткової популяризації загальноосвітніх знань, в контексті вітчизняного просвітниицькокультурного руху. Впровадження інтелігенцією, науковцями, педагогічною громадськістю, ідей служіння простому народу у справі просвітницької діяльності знаходили своє втілення серед протестантів, зокрема, через духовно-моральний вплив на дітей, молодь та доросле населення. Засобами реалізації протестантами освітніх завдань були недільні школи, ініціативні заняття, гуртки для молоді, сімейні зустрічі. Про важливість освітньо-виховних питань свідчить також тематика, висвітлена на сторінках протестантської періодики регіонів України. На шпальтах друкованих видань протестантів містилися відомості з різних галузей знань–медичних, господарських, мистецьких. Розширенню власного світогляду читача сприяли статті і навіть дискусії з питань свободи волі, совісті, вільного вибору, цінності особистості, зокрема, дитини. Таким чином, преса входила в розряд інтелектуального, морального, світоглядного збагачення як громад віруючих, так і тих, хто цікавився різноплановими знаннями і широкою інформаційною тематикою. Використання друкованих видань сприяло обміну думками, підвищувало інтерес читачів до оточуючого середовища, формувало й стимулювало здатність всіх і кожного шукати істину, обґрунтовувати власну позицію та переконання. Немаловажне значення для популяризації протестантських видань мало використання народної, живої, зрозумілої мови; публікації статей щодо ролі жінки у суспільному процесі, її активної участі в громадському житті, що засвідчувало прогресивність поглядів авторів та наближеність їх міркувань до європейських.