У роботі обґрунтовано виокремлення у межах попереднього державного аудиту таких підвидів, як: попередній аудит проєкту головного фінансово-планового документа країни – Державного бюджету країни; попередній аудит проведення фактичних трансакцій щодо публічних коштів та іншого майна, що перебуває у державній власності (а в окремих випадках – суспільних коштів). На розбудову теоретичного підґрунтя механізму попереднього державного аудиту сформовано термінологічні його компоненти, як-от: бюджетна заборгованість, бюджетна фінансова заборгованість, майбутня нелегітимна заборгованість, фактична нелегітимна заборгованість з таким їх трактуванням. З метою оптимізації робіт з проведення попереднього аудиту проведення фактичних трансакцій запропоновано виокремлення таких його напрямів: попередній аудит використання публічних коштів у межах виконання Державного бюджету (витрати Державного бюджету); попередній аудит використання публічних коштів у межах виконання кошторисів та планів використання бюджетних коштів (витрати розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів); попередній аудит іншого майна, що перебуває у державній власності. Умотивовано, що попередній аудит використання публічних коштів у межах виконання Державного бюджету (витрати Державного бюджету) найбільш доречно фактично здійснювати на етапі взаємодії Міністерства фінансів України як організатора управління виконанням Державного бюджету України та Державної казначейської служби України як головного «бюджетного банку країни». У межах вказаного напряму в роботі сформовано механізм дій з перевірки на етапах: відкриття асигнувань із загального фонду державного бюджету; відкриття асигнувань за рахунок інших надходжень спеціального фонду державного бюджету; здійснення окремих видатків державного бюджету; здійснення витрат з погашення і обслуговування боргових та гарантійних зобов’язань держави; здійснення операцій з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету. Попередній аудит використання публічних коштів у межах виконання кошторисів та планів використання бюджетних коштів (витрати розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів) логічно, згідно з загальним порядком бюджетного процесу, здійснювати на етапі взаємодії власне розпорядників бюджетних коштів або одержувачів бюджетних коштів з одного боку, та органів Казначейства з другого. Сформований порядок передбачає відповідні дії з перевірки фахівцями Рахункової палати на етапі процедури здійснення видатків. Попередній аудит іншого майна, що перебуває у державній власності, пропонується здійснювати на етапі його списання з балансу зі встановленням відповідних вартісних меж майна та згідно з запропонованим порядком його проведення.