Постановка проблеми. Дослідження показало, що на сучасному етапі розвитку економічної науки немає єдиного методологічного підходу до визначення та формування механізму управління сукупними ресурсами підприємства. У більшості публікацій [1-7] справедливо вказується, що вироблення та реалізація стратегії підприємства вимагає більших витрат ресурсів. Величезне значення має якість управління ресурсами, здатність економічних служб стратегічно та раціонально поєднувати ці ресурси, пов'язувати їх з очевидною компетенцією підприємства. Розробка стратегії автотранспортного підприємства (АТП) не обмежується витратами основного, обігового капіталу, трудових ресурсів, часу. Величезне значення мають інформаційні та інтелектуальні ресурси. Розробка та реалізація стратегічних рішень припускає володіння величезною інформацією, що відбирається, систематизується і аналізується впродовж всього часу діяльності [10]. Без інформації немає стратегії, але інформаційні ресурси підприємства тісно пов'язані з інтелектуальними–організація повинна мати у своєму розпорядженні кадри, які в змозі не просто розробити черговий бізнес-план, але й визначити тенденції розвитку зовнішнього середовища, перспективи того або іншого бізнесу, сформувати напрямки розвитку підприємства, обґрунтувати необхідність концентрації засобів у стратегічних цілях. Мета дослідження полягає у тому, щоб проаналізувати сучасний стан управління сукупними ресурсами та визначити підходи до ресурсного забезпечення діяльності підприємства.

Виклад основного матеріалу. Володіння стратегічними, по суті, ресурсами дозволяє економічному суб'єкту принципово визначити характер їх використання у взаємовідносинах із зовнішнім середовищем підприємства. Вираз «пристосування до нових умов»[1], який часто використовується для характеристики діяльності, організацій, що успішно розвиваються, є не зовсім вдалим, оскільки він створює враження пасивної та спрямованої переваги на внутрішні зміни економічної стратегії підприємства. Безперечно, пристосування до мінливих умов середовища може бути основою для тривалого та успішного існування підприємства. Однак стратегія означає не стільки шлях за змінами оточення та здійснення стратегічних змін в підприємства, скільки активну взаємодію із зовнішнім середовищем. Стратегічно активна організація повинна спрямовано впливати на середовище, змінюючи та пристосовуючи його до реалізації стратегії, створюючи умови для досягнення стратегічних цілей. Вплив на зовнішнє середовище спрямований, у першу чергу, на формування середовища безпосереднього оточення автотранспортного підприємства–споживачів, постачальників, конкурентів, регіональних і місцевих органів влади. Форми та методи цього впливу можуть бути різноманітними: реклама, вибір партнерів і умови співробітництва з ними, цінова політика, методи конкурентної боротьби та способи захисту власних економічних інтересів, вплив на органи державної влади, залучення засобів масової інформації. Будь-яка організація є досить складною системою, яка купує, з'єднує, споживає, відтворює, розподіляє різні види ресурсів [4]. Різні напрямки економічної науки, що розглядають проблеми ресурсного забезпечення діяльності організацій, ще не мають єдиної концепції, що не дає можливості систематизувати та плідно використовувати накопичені знання. Ресурсне забезпечення торкається всіх сфер діяльності економічних суб'єктів і …