У щурів при моделюванні хронічної доксорубіцинової серцевої недостатності за загальноприйнятим методом протягом 14 днів визначали вплив прямого ендотеліопротектора ангіоліну та непрямого – мельдонію на показники системи оксиду азоту в міокарді. Ангіолін вводили в дозі 100 мг/кг, мілдронат в дозі 250 мг/кг внутрішньошлунково, паралельно з введенням доксорубіцину. Щурів виводили з експерименту на 35 добу під тіопенталовим наркозом. В міокарді щурів при хронічній серцевій недостатності визначили пониження активності загальної NO-синтази, продукції стабільних метаболітів оксиду азоту, вмісту L-аргініну та підвищення рівня нітротирозину. Спостерігалося зменшення щільності позитивних клітин ендотеліальної NOS та підвищення щільності індуцибельної NOS. Курсове введення ангіоліну підвищує активність загальної NOS на 20%, вміст L-аргініну на 14,7%, рівень стабільних метаболітів на 54,5%, щільність eNOS позитивних клітин на 17%. При цьому зменшується щільність iNOS-позитивних клітин на 17% та падає вміст нітротирозину в 2,2 рази. Мілдронат в дозі 250 мг/кг не мав достовірного впливу на вищезазначені біохімічні показники в міокарді.